Das kaputte Handy

Am Dienstagmorgen ist Deniz sehr früh aufgestanden. Er hatte einen wichtigen Termin. Um zehn Uhr wollte er Herrn Schneider in der Sprachschule treffen. Es ging um eine Stelle und um seine Bewerbung. Deniz war nervös, weil er in der Nacht schlecht geschlafen hat.

У вівторок уранці Деніз устав дуже рано. У нього була важлива зустріч. О десятій годині він мав зустрітися з паном Шнайдером у мовній школі. Ішлося про роботу і про його заявку. Деніз нервувався, бо вночі погано спав.

Lukas: „Guten Morgen, Deniz! Du siehst furchtbar müde aus."

Лукас: «Доброго ранку, Денізе! Ти маєш страшенно втомлений вигляд.»

Deniz: „Guten Morgen. Ich hatte einen schrecklichen Traum. In dem Traum ist mein Handy kaputt gegangen, und ich konnte niemanden anrufen. Es war furchtbar."

Деніз: «Доброго ранку. Мені наснився жахливий сон. У тому сні мій телефон зламався, і я не міг нікому зателефонувати. Це було жахливо.»

Lukas: „Das war nur ein Traum. Trink jetzt einen Kaffee in Ruhe."

Лукас: «Це був лише сон. Випий тепер спокійно каву.»

Deniz: „Ich habe keine Zeit für Ruhe. Und ich habe heute keine Lust auf Spaß. Der Termin ist zu wichtig."

Деніз: «У мене немає часу на спокій. І настрою для розваг сьогодні теж немає. Зустріч надто важлива.»

Lukas: „Hoffentlich hat Herr Schneider gute Nachrichten. Ich hoffe es für dich."

Лукас: «Сподіваюся, пан Шнайдер має добрі новини. Я щиро тобі цього бажаю.»

Um Viertel nach neun ist Deniz mit der Bahn gefahren. Die Bahn war voll. Er wollte die Adresse noch einmal lesen und hat sein Handy aus der Jacke genommen. Der Bildschirm war schwarz. Er hat auf jeden Knopf gedrückt, aber nichts ist passiert.

О чверть на десяту Деніз поїхав електричкою. Електричка була переповнена. Він хотів ще раз прочитати адресу і дістав із куртки телефон. Екран був чорний. Він натискав кожну кнопку, але нічого не відбувалося.

Deniz: „Nein, bitte nicht! Mein Handy ist kaputt gegangen."

Деніз: «Ні, тільки не це! Мій телефон зламався.»

Kein Bild, kein Ton, kein Netz, keine Verbindung. In dem Handy waren alle Kontakte, alle Fotos und alle Nachrichten. Der Traum von der Nacht war plötzlich wahr. Neben ihm hat eine Frau gesessen, ungefähr fünfzig Jahre alt. Deniz war nervös, aber er hat sie gefragt.

Ні зображення, ні звуку, ні мережі, ні зв’язку. У тому телефоні були всі контакти, всі фото і всі повідомлення. Нічний сон раптом став правдою. Поруч із ним сиділа жінка, років п’ятдесяти. Деніз нервувався, але все-таки запитав її.

Deniz: „Entschuldigung, mein Handy ist kaputt gegangen. Ich habe kein Netz und keine Verbindung."

Деніз: «Перепрошую, у мене зламався телефон. У мене немає ні мережі, ні зв’язку.»

Frau: „Was ist denn passiert? Können Sie das beschreiben?"

Жінка: «А що ж сталося? Ви можете це описати?»

Deniz: „Ich kann es nicht gut beschreiben. Der Bildschirm ist einfach schwarz geworden."

Деніз: «Я не можу це добре описати. Екран просто став чорним.»

Frau: „Das ist wirklich schrecklich. Brauchen Sie Hilfe?"

Жінка: «Це справді жахливо. Вам потрібна допомога?»

Deniz: „Ja. Ich habe um zehn Uhr einen Termin. Können Sie mir bitte Ihr Handy leihen?"

Деніз: «Так. О десятій годині в мене зустріч. Ви не могли б позичити мені свій телефон?»

Frau: „Gern. Nennen Sie mir die Nummer, ich tippe sie ein."

Жінка: «Залюбки. Назвіть мені номер, я його наберу.»

Deniz: „Ich kann die Nummer leider nicht nennen. Alle Kontakte sind in meinem Handy."

Деніз: «На жаль, я не можу назвати номер. Усі контакти в моєму телефоні.»

Frau: „Kein Problem. Wir suchen die Homepage von der Sprachschule. Da steht bestimmt eine Nummer."

Жінка: «Не проблема. Пошукаймо сайт мовної школи. Там напевно є номер.»

Die Frau hat die Homepage gefunden, und Deniz hat angerufen. Zuerst hat niemand geantwortet. Dann kam die Mailbox.

Жінка знайшла сайт, і Деніз зателефонував. Спочатку ніхто не відповідав. Потім увімкнулася голосова пошта.

Deniz: „Guten Tag, Herr Schneider. Hier spricht Deniz. Mein Handy ist kaputt gegangen. Ich habe vielleicht zehn Minuten Verspätung. Es tut mir sehr leid."

Деніз: «Доброго дня, пане Шнайдере. Це говорить Деніз. У мене зламався телефон. Я, мабуть, запізнюся на десять хвилин. Мені дуже прикро.»

Zwei Minuten später hat das Handy von der Frau geklingelt. Herr Schneider hat zurückgerufen.

За дві хвилини телефон жінки задзвонив. Пан Шнайдер передзвонив.

Herr Schneider: „Herr Deniz? Ich habe Ihre Nachricht auf der Mailbox gehört. Können Sie mir Ihren Namen noch einmal sagen? Wie spricht man ihn aus?"

Пан Шнайдер: «Пане Денізе? Я прослухав ваше повідомлення на голосовій пошті. Скажіть мені, будь ласка, ще раз своє прізвище. Як воно вимовляється?»

Deniz: „Man spricht ihn wie Jaadschi aus."

Деніз: «Воно вимовляється як „Яаджи“.»

Herr Schneider: „Danke. Ich bestätige unseren Termin um zehn Uhr. Ich bestätige auch, dass ich Ihre Bewerbung bekommen habe. Können Sie mir kurz begründen, warum Sie später kommen?"

Пан Шнайдер: «Дякую. Підтверджую нашу зустріч о десятій годині. Підтверджую також, що отримав вашу заявку. Можете коротко обґрунтувати, чому ви прийдете пізніше?»

Deniz: „Ja, ich kann das begründen: Mein Handy ist kaputt gegangen."

Деніз: «Так, я можу це обґрунтувати: у мене зламався телефон.»

Herr Schneider: „Alles klar. Dann bis gleich um zehn."

Пан Шнайдер: «Зрозуміло. Тоді до зустрічі о десятій.»

Deniz hat der Frau das Handy zurückgegeben. Er hat sich bei ihr bedankt.

Деніз повернув жінці телефон. Він їй подякував.

Deniz: „Vielen Dank. Es tut mir leid, dass ich Sie gestört habe."

Деніз: «Щиро дякую. Вибачте, що потурбував вас.»

Frau: „Das muss Ihnen nicht leidtun. Meiner Meinung nach sind die neuen Geräte einfach zu schwach. Sie müssen sich beschweren."

Жінка: «Вам нема за що вибачатися. На мою думку, нові пристрої просто надто слабкі. Вам треба поскаржитися.»

Deniz: „Und wo soll ich mich beschweren?"

Деніз: «А куди мені скаржитися?»

Frau: „In der Werkstatt. Diskutieren Sie nicht lange. Fragen Sie einfach: Können Sie das reparieren?"

Жінка: «У майстерні. Не дискутуйте довго. Просто запитайте: ви можете це відремонтувати?»

Um zehn Uhr war Deniz in der Sprachschule. Herr Schneider hat viele Fragen gestellt, und Deniz hat alle Fragen beantwortet.

О десятій годині Деніз був у мовній школі. Пан Шнайдер поставив багато запитань, і Деніз відповів на всі запитання.

Herr Schneider: „Kommen Sie bitte am Freitag noch einmal und bringen Sie alle Papiere mit."

Пан Шнайдер: «Приходьте, будь ласка, ще раз у п’ятницю і візьміть із собою всі документи.»

Am Nachmittag hat Deniz Elif getroffen. Sie sind zusammen in eine kleine Werkstatt neben dem Markt gegangen. Dort hat ein Techniker gearbeitet, Herr Krause.

По обіді Деніз зустрівся з Еліф. Вони разом пішли до маленької майстерні біля ринку. Там працював технік, пан Краузе.

Deniz: „Guten Tag. Mein Handy ist kaputt gegangen. Können Sie das reparieren?"

Деніз: «Доброго дня. У мене зламався телефон. Ви можете його відремонтувати?»

Herr Krause: „Zeigen Sie mir bitte das Gerät."

Пан Краузе: «Покажіть мені, будь ласка, пристрій.»

Deniz hat ihm das Handy gezeigt. Herr Krause hat den Apparat in die Hand genommen und lange angeschaut.

Деніз показав йому телефон. Пан Краузе взяв апарат у руку і довго його розглядав.

Herr Krause: „Der Apparat ist schon alt. Ist das Ihr einziges Mobiltelefon?"

Пан Краузе: «Апарат уже старий. Це ваш єдиний мобільний телефон?»

Deniz: „Ja. Ich habe nur noch einen alten Laptop. Lukas hat auch ein Tablet, aber das Tablet ist nicht meins."

Деніз: «Так. У мене є ще тільки старий ноутбук. У Лукаса є ще й планшет, але планшет не мій.»

Herr Krause: „Das Display ist kaputt. Ich kann das reparieren."

Пан Краузе: «Дисплей зламаний. Я можу це відремонтувати.»

Deniz: „Wie lange dauert das?"

Деніз: «А скільки це триватиме?»

Herr Krause: „Vier oder fünf Tage. Wir müssen das Teil bestellen."

Пан Краузе: «Чотири або п’ять днів. Нам треба замовити деталь.»

Deniz: „Und was kostet das?"

Деніз: «А скільки це коштує?»

Herr Krause: „Hundertneunundvierzig Euro."

Пан Краузе: «Сто сорок дев’ять євро.»

Deniz: „Das ist mir zu teuer."

Деніз: «Це для мене задорого.»

Elif: „Haben Sie die Rechnung noch, Deniz?"

Еліф: «Денізе, а чек у тебе ще є?»

Deniz: „Ja, ich habe alle Rechnungen zu Hause. Ich habe sie auch als Datei gespeichert."

Деніз: «Так, усі чеки в мене вдома. Я ще й зберіг їх як файл.»

Elif: „Sehr gut. Vielleicht gibt es noch Garantie."

Еліф: «Дуже добре. Можливо, гарантія ще діє.»

Herr Krause: „Wenn das Handy gefallen ist, gibt es keine Garantie. Ich sehe hier einen kleinen Kratzer."

Пан Краузе: «Якщо телефон падав, гарантії немає. Я бачу тут маленьку подряпину.»

Elif: „Es ist aber nicht gefallen, und ein Kratzer ist kein Sturz. Das stimmt so nicht."

Еліф: «Але він не падав, а подряпина — це не падіння. Це не так.»

Deniz: „Bitte, wir müssen doch nicht streiten."

Деніз: «Будь ласка, нам же не треба сваритися.»

Elif: „Ich streite nicht. Ich sage nur die Wahrheit."

Еліф: «Я не сварюся. Я просто кажу правду.»

Herr Krause: „Und ich lüge nicht. In meiner Werkstatt gibt es keine Lüge und keinen Streit."

Пан Краузе: «А я не брешу. У моїй майстерні немає ні брехні, ні сварок.»

Elif: „Ich habe auch nicht gesagt, dass Sie lügen."

Еліф: «Я й не казала, що ви брешете.»

Herr Krause: „Gut. Dann mache ich Ihnen einen Vorschlag: Ich nehme ein gebrauchtes Display. Dann kostet es neunundneunzig Euro, mit drei Monaten Garantie."

Пан Краузе: «Добре. Тоді я зроблю вам пропозицію: я візьму вживаний дисплей. Тоді це коштуватиме дев’яносто дев’ять євро, з гарантією на три місяці.»

Elif: „Der Vorschlag ist gut. Was meinst du, Deniz?"

Еліф: «Пропозиція хороша. Що скажеш, Денізе?»

Deniz: „Ich finde den Vorschlag auch gut. Aber ich möchte zuerst meine Dateien."

Деніз: «Мені пропозиція теж подобається. Але спочатку я хочу свої файли.»

Herr Krause: „Ihre Fotos sind nicht weg. Wir können alle Dateien auf Ihren Laptop kopieren."

Пан Краузе: «Ваші фото не зникли. Ми можемо скопіювати всі файли на ваш ноутбук.»

Deniz: „Das ist mir sehr wichtig. Die Kamera in dem Handy war gut, und ich fotografiere sehr gern. In Istanbul hatte ich einen alten Fotoapparat von meinem Vater, aber heute fotografieren alle nur noch mit dem Handy. Können Sie mir bitte Ihren Kontakt geben?"

Деніз: «Це для мене дуже важливо. Камера в тому телефоні була хороша, а я дуже люблю фотографувати. У Стамбулі в мене був старий фотоапарат мого батька, але сьогодні всі фотографують лише телефоном. Дайте мені, будь ласка, свій контакт.»

Herr Krause: „Hier ist meine Karte. Rufen Sie am Freitag an, dann sage ich Ihnen mehr."

Пан Краузе: «Ось моя візитка. Зателефонуйте в п’ятницю, тоді я скажу вам більше.»

Deniz hat sich bedankt. Draußen vor der Werkstatt hat Elif gelacht.

Деніз подякував. Надворі перед майстернею Еліф засміялася.

Elif: „Du warst zu freundlich. Manchmal muss man diskutieren."

Еліф: «Ти був занадто ввічливий. Іноді треба дискутувати.»

Deniz: „Ich diskutiere nicht gern. Ich hatte heute schon genug Streit."

Деніз: «Я не люблю дискутувати. Мені сьогодні вже вистачило сварок.»

Elif: „Das war kein Streit, das war ein Gespräch. Und es muss dir nicht leidtun."

Еліф: «Це була не сварка, а розмова. І тобі нема за що вибачатися.»

Am Abend war es noch schlimmer. Zu Hause hat das Internet nicht funktioniert.

Увечері стало ще гірше. Удома не працював інтернет.

Lukas: „Deniz! Das WLAN ist weg. Ich habe kein Netz."

Лукас: «Денізе! Вай-фай зник. У мене немає мережі.»

Deniz: „Ich habe auch kein Netz. Aber ich habe ja auch kein Handy mehr. Der Fernseher funktioniert doch, oder?"

Деніз: «У мене теж немає мережі. Але я ж і телефона більше не маю. Телевізор же працює, чи ні?»

Lukas: „Der Fernseher ist online. Ohne Internet zeigt er gar nichts. Und ich wollte heute eine Sendung sehen."

Лукас: «Телевізор працює через інтернет. Без інтернету він взагалі нічого не показує. А я хотів сьогодні подивитися одну передачу.»

Deniz: „Dann rufen wir die Hotline an. Aber mit deinem Handy, bitte."

Деніз: «Тоді зателефонуймо на гарячу лінію. Але з твого телефона, будь ласка.»

Lukas hat die Nummer auf der Homepage gefunden und angerufen. Er hat den Lautsprecher angemacht. Sie haben fünfunddreißig Minuten gewartet. Immer die gleiche Musik.

Лукас знайшов номер на сайті і зателефонував. Він увімкнув гучний зв’язок. Вони чекали тридцять п’ять хвилин. І весь час та сама музика.

Mitarbeiterin: „Guten Abend, was kann ich für Sie tun?"

Працівниця: «Доброго вечора, чим можу вам допомогти?»

Lukas: „Guten Abend. Unser Internet funktioniert nicht. Wir haben keine Verbindung."

Лукас: «Доброго вечора. У нас не працює інтернет. У нас немає зв’язку.»

Mitarbeiterin: „Können Sie mir bitte Ihre Kundennummer nennen?"

Працівниця: «Назвіть мені, будь ласка, свій номер клієнта.»

Lukas: „Einen Moment. Hier ist unsere Rechnung, die Nummer steht oben."

Лукас: «Одну хвилинку. Ось наш рахунок, номер угорі.»

Mitarbeiterin: „Danke. Ich sehe hier ein Problem in Ihrer Straße. Ein Techniker kommt am Donnerstag zwischen acht und achtzehn Uhr."

Працівниця: «Дякую. Я бачу тут проблему на вашій вулиці. Технік приїде в четвер між восьмою і вісімнадцятою годиною.»

Lukas: „Zehn Stunden? Das ist furchtbar. Kann ich mich irgendwo beschweren?"

Лукас: «Десять годин? Це жахливо. Чи можу я десь поскаржитися?»

Mitarbeiterin: „Sie können sich gern schriftlich beschweren."

Працівниця: «Звісно, ви можете поскаржитися письмово.»

Später ist Mia gekommen. Sie hatte eine halbe Stunde Verspätung.

Пізніше прийшла Мія. Вона запізнилася на півгодини.

Mia: „Sorry! Es war so viel Verkehr. Vor der Brücke war ein Stau, und an jeder Ampel musste ich warten. An der Kreuzung war auch noch ein kleiner Unfall."

Мія: «Вибачте! Було стільки транспорту. Перед мостом був затор, а на кожному світлофорі доводилося чекати. На перехресті ще й сталася невелика аварія.»

Zehn Minuten später hat es an der Tür geklingelt. Frau Weber ist aus der Wohnung unten hochgekommen.

За десять хвилин подзвонили у двері. Пані Вебер піднялася з квартири знизу.

Frau Weber: „Kinder, mein Fernseher zeigt nichts mehr! Wo ist meine Sendung?"

Пані Вебер: «Діти, мій телевізор більше нічого не показує! Де моя передача?»

Mia: „Mama, das ganze Haus hat kein Internet. Aber du kannst die Sendung später online sehen. Ich zeige dir die App."

Мія: «Мамо, у всьому будинку немає інтернету. Але ти можеш подивитися передачу пізніше онлайн. Я покажу тобі застосунок.»

Frau Weber: „Muss ich etwas herunterladen? Und was kostet das?"

Пані Вебер: «Мені треба щось завантажувати? І скільки це коштує?»

Mia: „Du musst die App einmal herunterladen. Das ist kostenlos. Du kannst die Videos auch speichern und ohne Netz sehen."

Мія: «Тобі треба один раз завантажити застосунок. Це безкоштовно. Ти можеш також зберігати відео і дивитися їх без мережі.»

Frau Weber: „Und was ist ein Blog? Meine Nachbarin schreibt einen Blog."

Пані Вебер: «А що таке блог? Моя сусідка пише блог.»

Mia: „Ein Blog ist wie ein Tagebuch im Internet. Ich schreibe auch einen Blog über Comics. Und schau mal, hier ist ein Interview mit deiner Sängerin. Das Video dauert zehn Minuten."

Мія: «Блог — це як щоденник в інтернеті. Я теж пишу блог про комікси. І дивись, ось інтерв’ю з твоєю співачкою. Відео триває десять хвилин.»

Frau Weber: „Ein Interview? Das möchte ich gern sehen. Schick mir bitte den Link."

Пані Вебер: «Інтерв’ю? Це я б залюбки подивилася. Надішли мені, будь ласка, посилання.»

Mia: „Ich schicke dir den Link, wenn wir wieder Internet haben."

Мія: «Я надішлю тобі посилання, коли в нас знову буде інтернет.»

Frau Weber: „Und was ist ein E-Book? Elif liest immer E-Books."

Пані Вебер: «А що таке електронна книжка? Еліф постійно читає електронні книжки.»

Mia: „Ein E-Book ist ein Buch auf dem Tablet. Du kannst ein E-Book in zwei Minuten herunterladen."

Мія: «Електронна книжка — це книжка на планшеті. Ти можеш завантажити електронну книжку за дві хвилини.»

Frau Weber: „Nein, ich möchte lieber ein Buch aus Papier."

Пані Вебер: «Ні, я краще візьму паперову книжку.»

Mia: „Wir chatten jeden Tag in der Familiengruppe, Mama. Du chattest doch auch."

Мія: «Ми щодня пишемо в сімейному чаті, мамо. Ти ж теж там пишеш.»

Frau Weber: „Ja, aber langsam. Ich habe dir gestern dreimal auf die Mailbox gesprochen."

Пані Вебер: «Так, але повільно. Я вчора тричі наговорила тобі на голосову пошту.»

Am Freitag hatte Deniz zwei Termine. Sein erstes Ziel war die Sprachschule, sein zweites Ziel war die Werkstatt.

У п’ятницю в Деніза було дві зустрічі. Першою метою була мовна школа, другою метою — майстерня.

Lukas: „Nimm meinen Motorroller. Er steht unten vor dem Haus."

Лукас: «Візьми мій моторолер. Він стоїть унизу перед будинком.»

Deniz: „Ich habe keinen deutschen Führerschein."

Деніз: «У мене немає німецького водійського посвідчення.»

Lukas: „Stimmt, das habe ich vergessen. Und der Motor macht komische Geräusche. Der Motorroller muss sowieso in die Werkstatt."

Лукас: «Правда, я про це забув. І мотор видає дивні звуки. Моторолеру все одно треба в майстерню.»

Deniz: „Dann nehme ich das Rad."

Деніз: «Тоді я візьму велосипед.»

Deniz ist mit dem Rad gefahren. An jeder Ampel musste er warten, und vor der Brücke war wieder ein langer Stau. Mit dem Rad ist er trotzdem schnell weitergekommen. Unterwegs hat er an der Kreuzung einen Unfall gesehen. Zum Glück ist nichts Schlimmes passiert.

Деніз поїхав велосипедом. На кожному світлофорі йому доводилося чекати, а перед мостом знову був довгий затор. Велосипедом він усе одно швидко просувався вперед. Дорогою він побачив на перехресті аварію. На щастя, нічого страшного не сталося.

Deniz: „Entschuldigung, wo kann ich hier mein Rad parken?"

Деніз: «Перепрошую, де я можу тут припаркувати велосипед?»

Herr Schneider: „Hinter dem Haus können Sie parken. Kommen Sie herein, Herr Deniz."

Пан Шнайдер: «Паркуватися можете за будинком. Заходьте, пане Денізе.»

Deniz: „Danke. Hier sind alle Papiere."

Деніз: «Дякую. Ось усі документи.»

Herr Schneider: „Sehr gut. Ich habe noch eine Frage: Was ist Ihr Ziel?"

Пан Шнайдер: «Дуже добре. У мене ще одне запитання: яка ваша мета?»

Deniz: „Mein Ziel ist eine Ausbildung. Ich möchte im Herbst anfangen."

Деніз: «Моя мета — професійне навчання. Я хотів би почати восени.»

Herr Schneider: „Das ist ein gutes Ziel. Ich melde mich nächste Woche."

Пан Шнайдер: «Це хороша мета. Я озвуся наступного тижня.»

Nach dem Termin hat Deniz Elif an der Haltestelle getroffen. Der Weg zur Werkstatt war lang, und sie haben zusammen den Fahrplan gelesen.

Після зустрічі Деніз зустрів Еліф на зупинці. Дорога до майстерні була довга, і вони разом читали розклад руху.

Elif: „Ich habe gestern einen Flug gebucht."

Еліф: «Я вчора забронювала квиток на літак.»

Deniz: „Einen Flug? Wohin denn?"

Деніз: «Квиток на літак? А куди ж?»

Elif: „Nach Istanbul. Der Flug war günstig, nur hundertzwanzig Euro. Willst du auch einen Flug buchen?"

Еліф: «До Стамбула. Рейс був недорогий, лише сто двадцять євро. Ти теж хочеш забронювати квиток?»

Deniz: „Vielleicht später. Zuerst brauche ich ein Handy."

Деніз: «Можливо, пізніше. Спочатку мені потрібен телефон.»

Elif: „Schau mal auf den Fahrplan. Die Bahn kommt alle zehn Minuten."

Еліф: «Подивись на розклад. Електричка їздить кожні десять хвилин.»

Deniz: „Müssen wir umsteigen?"

Деніз: «Нам треба пересідати?»

Elif: „Ja, am Hauptbahnhof steigen wir um. Dann sind es noch vier Stationen."

Еліф: «Так, на головному вокзалі ми пересідаємо. Потім ще чотири зупинки.»

Deniz: „Und wie lange dauert das?"

Деніз: «А скільки це триває?»

Elif: „Ungefähr zwanzig Minuten, wenn die Bahn keine Verspätung hat."

Еліф: «Приблизно двадцять хвилин, якщо електричка не запізнюється.»

Die Bahn hatte natürlich Verspätung. Zehn Minuten. Die Verbindung nach dem Umsteigen war aber gut, und um halb drei waren sie am Ziel.

Електричка, звісно, запізнилася. На десять хвилин. Але сполучення після пересадки було добре, і о пів на третю вони були на місці.

Herr Krause: „Guten Tag! Ich habe leider keine gute Nachricht. Das Teil ist noch nicht da."

Пан Краузе: «Доброго дня! На жаль, у мене немає доброї новини. Деталі ще немає.»

Deniz: „Wie lange dauert das denn noch?"

Деніз: «І скільки це ще триватиме?»

Herr Krause: „Vielleicht eine Woche, vielleicht zehn Tage."

Пан Краузе: «Можливо, тиждень, можливо, десять днів.»

Deniz: „Das dauert mir zu lange."

Деніз: «Це для мене задовго.»

Herr Krause: „Ich verstehe Sie. Es tut mir wirklich leid."

Пан Краузе: «Я вас розумію. Мені справді дуже прикро.»

Deniz: „Können Sie mir bitte meine Dateien kopieren?"

Деніз: «Ви можете, будь ласка, скопіювати мені мої файли?»

Herr Krause: „Klar. Ich speichere alles auf einen Stick: die Fotos, die Kontakte, alles. Das ist kostenlos."

Пан Краузе: «Звісно. Я збережу все на флешку: фото, контакти, все. Це безкоштовно.»

Auf dem Weg nach Hause sind Deniz und Elif noch eine halbe Stunde im Park spazieren gegangen.

По дорозі додому Деніз і Еліф ще півгодини гуляли в парку.

Elif: „Kaufst du jetzt ein neues Gerät?"

Еліф: «Ти тепер купиш новий пристрій?»

Deniz: „Ich glaube, ja. Wir gehen morgen zusammen und vergleichen online die Preise."

Деніз: «Думаю, так. Завтра підемо разом і порівняємо ціни онлайн.»

Am Abend hat Mia von ihrem Sommer berichtet.

Увечері Мія розповіла про своє літо.

Mia: „Wir fahren im August nach Hamburg. Wir haben schon eine Jugendherberge gebucht. Die Jugendherberge ist billig, und die Verbindung mit dem Zug ist super. Wir müssen nur einmal umsteigen."

Мія: «У серпні ми їдемо до Гамбурга. Ми вже забронювали молодіжний хостел. Хостел дешевий, а сполучення потягом чудове. Треба лише раз пересісти.»

Am Samstag sind Deniz, Elif und Mia in das Einkaufszentrum gefahren. Im dritten Stock war ein großes Kaufhaus. Dort hat eine Verkäuferin gearbeitet.

У суботу Деніз, Еліф і Мія поїхали в торговельний центр. На третьому поверсі був великий універмаг. Там працювала продавчиня.

Verkäuferin: „Guten Tag! Kann ich Ihnen helfen?"

Продавчиня: «Доброго дня! Чим можу допомогти?»

Deniz: „Ja, bitte. Ich möchte ein neues Handy, denn mein altes Handy ist kaputt gegangen. Die Kamera soll gut sein, weil ich sehr gern fotografiere."

Деніз: «Так, будь ласка. Я хотів би новий телефон, бо мій старий телефон зламався. Камера має бути хороша, бо я дуже люблю фотографувати.»

Verkäuferin: „Dann zeige ich Ihnen dieses Modell. Die Kamera ist fast wie ein Fotoapparat. Wir haben auch Tablets und Laptops."

Продавчиня: «Тоді я покажу вам цю модель. Камера майже як фотоапарат. У нас є також планшети й ноутбуки.»

Deniz: „Nur ein Handy, bitte. Was kostet das?"

Деніз: «Тільки телефон, будь ласка. Скільки він коштує?»

Verkäuferin: „Fünfhundertneunundneunzig Euro."

Продавчиня: «П’ятсот дев’яносто дев’ять євро.»

Deniz: „Das ist mir zu teuer. So viel Geld kann ich nicht ausgeben."

Деніз: «Це для мене задорого. Стільки грошей я не можу витратити.»

Verkäuferin: „Sie können auch einen Kredit nehmen. Dann zahlen Sie nur fünfundzwanzig Euro im Monat."

Продавчиня: «Ви можете також узяти кредит. Тоді ви платитимете лише двадцять п’ять євро на місяць.»

Deniz: „Nein danke, ich möchte keinen Kredit. Ich möchte nicht jeden Monat Geld ausgeben."

Деніз: «Ні, дякую, я не хочу кредиту. Я не хочу щомісяця витрачати гроші.»

Elif: „Gibt es eine Ermäßigung für Studenten?"

Еліф: «А є знижка для студентів?»

Verkäuferin: „Ja, mit dem Studentenausweis gibt es zehn Prozent Ermäßigung. Und Sie können Ihr altes Gerät tauschen. Wir tauschen alte Handys, auch kaputte."

Продавчиня: «Так, зі студентським квитком є знижка десять відсотків. І ви можете обміняти свій старий пристрій. Ми обмінюємо старі телефони, навіть зламані.»

Deniz: „Wie viel bekomme ich dafür?"

Деніз: «Скільки я за нього отримаю?»

Verkäuferin: „Für dieses Modell vierzig Euro."

Продавчиня: «За цю модель сорок євро.»

Elif: „Willst du auch den Anbieter wechseln? Bei mir ist es viel billiger."

Еліф: «Ти хочеш також змінити оператора? У мене набагато дешевше.»

Deniz: „Ja, ich möchte wechseln. Mein alter Vertrag ist zu teuer."

Деніз: «Так, я хотів би змінити. Мій старий договір задорогий.»

Verkäuferin: „Kein Problem. Die neue SIM-Karte ist kostenlos, und Ihre Nummer bleibt."

Продавчиня: «Не проблема. Нова SIM-картка безкоштовна, а ваш номер залишається.»

Deniz hat seine Geldbörse aus der Jacke genommen. Am Ende hat er dreihundertneunundvierzig Euro bezahlt.

Деніз дістав із куртки гаманець. Урешті він заплатив триста сорок дев’ять євро.

Verkäuferin: „Das Handy ist leider nicht mehr im Haus. Wir liefern es Ihnen nach Hause."

Продавчиня: «На жаль, телефона зараз немає в наявності. Ми доставимо його вам додому.»

Deniz: „Wann liefern Sie das Paket?"

Деніз: «Коли ви доставите посилку?»

Verkäuferin: „Am Montag, zwischen acht und achtzehn Uhr."

Продавчиня: «У понеділок, між восьмою і вісімнадцятою годиною.»

Deniz: „Zehn Stunden. Das kenne ich schon."

Деніз: «Десять годин. Це мені вже знайоме.»

Mia: „Ich muss am Montag auch Pakete austragen. Und am Wochenende muss ich Zeitungen austragen."

Мія: «Мені в понеділок теж треба розносити посилки. А на вихідних я мушу розносити газети.»

Deniz: „Und wie ist das Gehalt?"

Деніз: «А яка зарплата?»

Mia: „Das Gehalt ist nicht hoch, aber die Arbeit macht Spaß. Ich bin viel unterwegs und sehe die ganze Stadt."

Мія: «Зарплата невисока, але робота приносить задоволення. Я багато їжджу і бачу все місто.»

Am Sonntag waren alle auf dem Flohmarkt. Frau Weber wollte auf dem Flohmarkt ihren alten Fernseher verkaufen. Danach haben sie auf dem Markt Obst und Gemüse gekauft.

У неділю всі були на блошиному ринку. Пані Вебер хотіла продати там свій старий телевізор. Потім вони купили на ринку фрукти й овочі.

Frau Weber: „Meiner Meinung nach ist der Fernseher noch gut. Vielleicht bekomme ich dreißig Euro."

Пані Вебер: «На мою думку, телевізор ще добрий. Можливо, я отримаю тридцять євро.»

Am Montag um elf Uhr hat der Bote das Paket gebracht. Deniz hat das Paket sofort aufgemacht. Das neue Handy hat sofort funktioniert. Er hat alle Dateien vom Stick auf das Handy kopiert und die Kontakte gespeichert.

У понеділок об одинадцятій годині кур’єр приніс посилку. Деніз одразу відкрив посилку. Новий телефон одразу запрацював. Він скопіював усі файли з флешки на телефон і зберіг контакти.

Deniz: „Endlich! Ich habe wieder Netz. Das ist ein schönes Gefühl."

Деніз: «Нарешті! У мене знову є мережа. Це приємне відчуття.»

Am Nachmittag hat Herr Schneider angerufen.

По обіді зателефонував пан Шнайдер.

Herr Schneider: „Herr Deniz, ich habe gute Nachrichten. Ihre Bewerbung war sehr gut. Möchten Sie sich auch bei einer zweiten Firma bewerben? Zwei Bewerbungen sind besser als eine."

Пан Шнайдер: «Пане Денізе, у мене добрі новини. Ваша заявка була дуже гарна. Чи не хотіли б ви подати заявку ще й до другої фірми? Дві заявки краще, ніж одна.»

Deniz: „Ja, das mache ich gern. Können Sie mir bitte den Link schicken?"

Деніз: «Так, залюбки. Ви можете, будь ласка, надіслати мені посилання?»

Herr Schneider: „Ich schicke Ihnen den Link heute Abend. Auf der Homepage steht auch etwas über das Gehalt und über die Ausbildung."

Пан Шнайдер: «Я надішлю вам посилання сьогодні ввечері. На сайті є також інформація про зарплату і про професійне навчання.»

Deniz: „Danke. Und wann beginnt die Ausbildung?"

Деніз: «Дякую. А коли починається навчання?»

Herr Schneider: „Im September. Beantworten Sie bitte alle Fragen im Formular ganz genau."

Пан Шнайдер: «У вересні. Дайте відповідь, будь ласка, на всі запитання у формулярі дуже точно.»

Am Abend haben alle in der Küche gesessen. Deniz hat von seiner Woche berichtet.

Увечері всі сиділи на кухні. Деніз розповів про свій тиждень.

Lukas: „Ehrlich gesagt: Ich möchte manchmal kündigen und einfach nichts mehr machen."

Лукас: «Чесно кажучи, іноді мені хочеться звільнитися і просто нічого більше не робити.»

Mia: „Kündige bitte nicht. Wer bezahlt dann die Miete?"

Мія: «Тільки не звільняйся, будь ласка. Хто тоді платитиме за квартиру?»

Frau Weber: „Mia, zeig mir bitte noch einmal die App. Ich möchte meine Sendung sehen."

Пані Вебер: «Міє, покажи мені, будь ласка, ще раз той застосунок. Я хочу подивитися свою передачу.»

Mia: „Klar, Mama. Hier ist das Programm für heute Abend, und hier ist das Interview. Es kostet nichts, ich sage die Wahrheit."

Мія: «Звісно, мамо. Ось програма на сьогоднішній вечір, а ось інтерв’ю. Це нічого не коштує, я кажу правду.»

Deniz: „Ich möchte mich noch einmal bei allen bedanken. Ohne euch war diese Woche furchtbar."

Деніз: «Я хочу ще раз усім подякувати. Без вас цей тиждень був би жахливий.»

Elif: „Es war eine schreckliche Woche, das stimmt. Aber jetzt hast du ein neues Handy und vielleicht bald eine Ausbildung."

Еліф: «Це був страшний тиждень, це правда. Але тепер у тебе новий телефон і, можливо, скоро буде професійне навчання.»

Deniz: „Ja. Hoffentlich klappt alles. Ich hoffe es sehr."

Деніз: «Так. Сподіваюся, все вийде. Я дуже на це сподіваюся.»

Frau Weber: „Wir trinken jetzt Tee, wir sehen meine Sendung, und dann gehen wir noch eine Runde spazieren."

Пані Вебер: «Тепер ми п’ємо чай, дивимося мою передачу, а потім ідемо ще трохи прогулятися.»

Deniz: „Gute Idee. Aber mein Handy bleibt heute zu Hause."

Деніз: «Гарна ідея. Але мій телефон сьогодні залишається вдома.»